Коментарі

     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Смерековий ліс (анонімно) 3 листопада 2009  Спільнота гумору довкола роздутої трагедії

Через скляну стелю було видно місяць. Він світив для них більш яскраво, бо вони обрані. Вони жили подалі він інших. В лісі. Щоб ніхто їх не побачив і щоб вони не побачили ненароком картонні коробки в яких живуть люди.
Вони подивились на годинник.
– Чи не час підвестись з ліжка?
– Що ти любий. Ще можна полежати.
– Але ж скоро в лісі будуть вибори. Ті дурні з коробок мають підвестись і насолодитись ілюзією вибору. А для цього ми маємо їм допомогти.
– Ну добре. Ще два дні полежимо і підведемось.
Слова вони за традицією не дотримали і підвелись через тиждень. Солодко потягнулись, поцілувались і почали діяти.
– Може голод?
– Люба, ні. Ми ж у двадцять першому столітті. Демократія і чисто всьо такоє.
– Так не чесно!!! Чому Сталіну можна голод було, а мені ні? Це несправедливо.
– А давай грип? Порятуємо їх від грипу?
Так і вирішили. Подзвонили в кілька ЗМІ, заплатили кілька штук і побігли в ліжко. Місяць для них і справді світив яскравіше. Самонавіювання штука сильна.
– Любий, а як ти думаєш, хто з нас буде Президентом?
– Яка різниця, кохана?
А справді. По великому рахунку, якщо дивитись глобально, яка різниця? Люди в картонних коробках все одно будуть людьми в картонних коробках. Клони будуть ходити на роботу, а їх власники солодко спати в скляному будиночку посеред смерекового лісу.

 
 
 
 
 
 
previosСторінки: 512345next
← Ctrl         Ctrl →